въѣздити


въѣздити
ВЪѢЗ|ДИТИ (4*), -ЖОУ, -ДИТЬ гл. Въезжать:

Тако же и намѣстници наши, и ямьщици. и писци… атъ не въѣздять, ни всылають къ монастырьскимъ людемъ ни по что. Гр 1361–1365 (твер.); ѹже бо Половци. въѣздѩху в городъ. ЛИ ок. 1425. 184 (1161): Изѩслава же постигоша къ ѡзерѩмъ. въѣздѩча. въ борокъ и постиже и. Там же, 185 (1162); Ѡльговичь. вьѣзди въ Кыевъ. Там же, 205 (1174).


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Смотреть что такое "въѣздити" в других словарях:

  • ѣздити — Ездить ѣздити (1) 1. Передвигаться на чем л. (верхом, на лодке, повозке) многократно или в различных направлениях; разъезжать: А не сорокы втроскоташа: на слѣду Игоревѣ ѣздитъ Гзакъ съ Кончакомъ. 43. А потом метаху съ стѣнъ въ пропасти (трупы). И …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • їздити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • їздити — ї/жджу, ї/здиш, недок. 1) Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. 2) Бувати де небудь, подорожувати, мандрувати, послуговуючись якимись засобами пересування. || Бувати в кого небудь, відвідувати когось. •• Ї/здити [ве/рхи] на кому… …   Український тлумачний словник

  • їздити — їжджу, їздиш, Пр. їздити; подорожувати, послуговуючись якимись засобами транспорту …   Словник лемківскої говірки

  • їздити — [йі/здиетие] йі/жджу, йі/здиеш; нак. йіз д , йі/з д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • їздити — 1) (здійснювати поїздки, часто бувати де н.), роз їжджати, подорожувати, мандрувати 2) див. відвідувати 1) …   Словник синонімів української мови

  • з'їздити — I з їзд ити див. з їжджати. II з їздити з ї/жджу, з ї/здиш, док. 1) неперех.Поїхати куди небудь і, побувши там, повернутися назад. 2) перех. Здійснюючи поїздки, побувати у багатьох місцях. || Об їздити яку небудь територію, місцевість у всіх… …   Український тлумачний словник

  • заїздити — 1 дієслово доконаного виду змучити, заганяти заїздити 2 дієслово доконаного виду виїздити про коней заїздити дієслово недоконаного виду заїжджати …   Орфографічний словник української мови

  • від'їздити — I від їзд ити див. від їжджати. II від їздити ї/жджу, ї/здиш, док. Закінчити, перестати їздити …   Український тлумачний словник

  • в'їздити — I в їзд ити див. в їжджати I. II в їздити див. уїздити …   Український тлумачний словник

  • об'їздити — I об їзд ити див. об їжджати I. II об їздити ї/жджу, ї/здиш, док., перех. Їздячи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох людей і т. ін. III об їздити див. об їжджати II. IV об їзд ити див …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.